Одного разу мені подарували книжку про динозаврів. Я почав розглядати малюнки цих дивних істот і, з прикрістю, дізнався, що вони вже вимерли.
Їх історія існування настільки захопила мене, що захотілось дізнатись про них все і одразу.
Спочатку це були книжки та мультфільми, потім подорожі у парки динозаврів, а згодом і різноманітні цікаві статті та наукові фільми з мережі Інтернет.
Коли мені випала нагода підготувати свою наукову роботу на вільну тему, то я, не вагаючись, обрав своїх улюблених динозаврів.
Але, хотілося б, щоб моя праця залишилась не лише на папері. Щоб люди, які цікавляться динозаврами могли б ознайомитись та оцінити мої перші "динозаврячі" кроки.
За мудрою порадою моїх наставників - Нелі Петрівни Кінашевської та
Євгенії Іванівни Скочеляс і виникла ідея створення мого міні-сайту та форуму де можна поспілкуватись про динозаврів
Інтернет - це всесвітня павутина, яку ми не можемо ні побачити, ні почути, ні торкнутися до неї, але зате можемо багато чого дізнатися.
Уся інформація в Інтернеті знаходиться на серверах. Сервери це такі надзвичайно потужні комп'ютери. Їх можна порівняти з гігантською бібліотекою, в якій є книжки, малюнки, відео і фотографії.
Саме на цих супер-комп'ютерах зберігається інформація.
Ця інформація викладена у вигляді сайтів та сторінок.
Для того, щоб створити свою сторінку, потрібно вибрати сервер, на якому ми зберігатимемо те, що нам цікаво.
Це безкоштовний, простий і зручний спосіб створення власного сайту.
Уся інформація, розміщена на ньому, знаходиться у "хмарі".
Доступ до інформації відбувається по посиланням (перехід з одного сайту на інший за спеціальною комп'ютерною адресою). Так, ми з мого сайту stefanchuk.jimdo.com можемо читати наукову роботу, яка зберігається на сайті google і перейти на Форум динозаврів.
Це такі технології, які дозволяють доступ комп'ютера, планшета і телефону (одним словом комп'ютерних пристроїв) в спеціальну "інтернет-хмару", тобто інформаційне сховище - СЕРВЕР.
Для розміщення чи ознайомлення з інформацією в "хмарі" достатньо доступу в Інтернет.